ЗНО - не проблема!

ЗНО з історії України

Головне не нервувати!

Корисні посилання :

1. Український Центр Оцінювання Якості Освіти

http://testportal.gov.ua/sertificatist/

ТЕСТУВАННЯ

2. Програма ЗНО Історія України-2017

http://testportal.gov.ua/progist/

3. Портали підготовки до ЗНО

http://zno-ua.net/lesson/history-ukr/

http://zno.osvita.ua/ukraine-history/

http://izno.com.ua

https://www.phoenicis.com.ua/predmeti-zno/istoriya-ukrajini.html

http://znoclub.com/istoriya-ukrainy.html он-лайн тестування http://zno.osvita.ua/ukraine-history/140/

плакати, карти, аудіокниги
http://www.davno.ru/posters/years/1939

Старі газети

https://www.phoenicis.com.ua/predmeti-zno/istoriya-ukrajini.html

Правила самоорганізації уваги під час підготовки до іспитів

Правило І. Заздалегідь розплануйте свій час, щоб у години занять ніщо не відволікало вас.

Правило II. Розпочинаючи роботу, завчасно організуйте своє робоче місце.

Правило III. Приступаючи до занять, максимально мобілізуйте свою волю, покиньте усі зайві думки. Найкращий спосіб — попередній перегляд матеріалу, складання плану майбутньої роботи.

Правило IV. Стійкість уваги багато в чому залежить від того, наскільки добре ви розумієте досліджуваний матеріал (розуміння значною мірою ґрунтується на знанні попередніх розділів програми).

Правило V. Якщо зосередити увагу на навчальному матеріалі заважа­ють хвилювання, тривога у зв'язку з майбутнім іспитом, сторонні думки, то займіться конспектуванням або читанням досліджуваного матеріалу вголос. Після того, як вам удасться зосередити увагу, можна читати «про себе».

Правило VI. Чергуйте читання з переказуванням, розв'язанням завдань, тому що це попереджає виникнення психічного стану монотонності, за якого стійкість уваги знижується. Однак така зміна не повинна бути занадто частою: це призводить до зайвої суєти, поверхневого сприйняття навчального матеріалу.

Правило VII. Якщо під час читання ви раптом усвідомили, що на якийсь час «відключилися», змусьте себе негайно повернутися до того місця, де відбулося відключення. Визначити його досить легко: весь попе­редній текст під час повторного читання сприйматиметься як незнайомий. Обов'язкові повернення не тільки забезпечать освоєння сприйманого матеріалу, але й сприятимуть підвищенню загальної стійкості уваги.

Правило VIII. Не забувайте про гігієну розумової праці, оптимальне освітлення та температуру.

Раціональні прийоми запам'ятовування

Мала мнемотехніка:

1)   запам'ятовування перед сном, у стані розслаблення, або після сну, від­починку;

2)   «не за один раз»: значну роль відіграє повторення (через 2-3 дні);

3)   чергувати сприйняття та відтворення;

4) сенсорна (почуттєва) опора — допоміжні прийоми:

Ø вузлики на пам'ять,

Ø підкреслення, асоціювання із предметами;

5) зумовлювання, воно може бути:

Ø ситуативним (учіть у тих самих умовах),

Ø ритмічним (учіть в тому самому темпі),

Ø емоційним (під музику);

6)    емоційне налаштування на роботу (продуктивність пам'яті зростає);

7)    вербалізація образів (проказування, порівняння).

Велика мнемотехніка:

1)   версифікація (запам'ятовування у віршах);

2)   кріптографування  (перекодування);

3)   виділення логічних структур (що головне, у чому суть);

4)   відокремлення знання від незнання;

5)   естетичне (гарне) запам'ятовується краще;

6)   дидактичний прийом (вивчили розділ, придумали завдання).

Правила збереження знань:

Ø виділіть те, що потрібно запам'ятати;

Ø облиште сторонні думки, зосередьтеся на тому, що треба запам'ятати;

Ø виділіть в об'єктах головне і другорядне, знайдіть зв'язки між об'єктами, використайте мнемотехніку;

Ø у складному матеріалі обов'язково виділяйте значеннєві віхи; ураховуйте свій тип пам'яті;

Ø систематично повторюйте та відтворюйте матеріал, який запам'я­тали;

Ø не змішуйте пізнавання та відтворення;

Ø у разі виникнення утруднень згадайте обстановку завчання, про­сувайтеся від окремого факту до системи або від більш загальних знань, необхідних цієї миті.

Напередодні іспиту:

Ø Один день перед іспитом присвятіть тому, щоб знову повторити всі плани відповідей. Не повторюйте білети один за одним, краще напишіть номера на аркушах і тягніть, як на іспитах. Щоразу, перш ніж відповісти на запитання білета, згадайте та запишіть план від­повіді. Якщо це вийшло легко, можете не розповідати — це питан­ня ви знаєте добре. Відомо, що голос, поза, жестикуляція не тільки «видають» стан людини, але за принципом зворотного зв'язку здатні впливати на нього. Прибравши впевнену позу, починаючи говорити спокійним і впевненим голосом, ви стаєте спокійнішим і впевненішим;

Ø  Якщо ви хвилюєтеся, то безпосередньо напередодні іспиту уявіть ситуацію екзамену в усіх фарбах, з усіма своїми почуттями, пере­живаннями, «страшними думками». Спочатку ви уявляєте, як у вас тремтять руки або пересихає у горлі, у голові — жодної думки. Ви тягнете білет, сідаєте на місце або читаєте завдання на дошці під час письмового іспиту... і страх зникає, ви зосереджуєтесь і починаєте спокійно готуватися до відповіді або виконувати завдання, потім підходите до екзаменаційній комісії та відповідаєте на всі запитан­ня (якщо ви взагалі не відчуваєте страху перед іспитом, то не треба його й уявляти собі);

Тактика відповіді:

Ø Прочитати весь білет до кінця;

Ø Оцінити, який пункт є для вас найлегшим;

Ø Намітити послідовність розв'язання завдань за принципом від про­стішого до найскладнішого;

Ø Якщо завдання виявилося складнішим, ніж ви вважали, переходьте до наступного. Виконавши інше завдання, можна повернутися до першого;

Ø Стежте за часом, відведеним вами на розв'язання кожного пункту;

Ø Якщо залишається зайвий час, не кваптеся підводитись. На пи­сьмовому іспиті витратьте цей час на перевірку, на усному — по­слухайте, про що запитує викладач: запитання повторюються.

Шпаргалки корисні, якщо дотримуються дві умови:

Ø шпаргалки повинні бути написані самим учнем;

Ø діставати шпаргалку є сенс тоді, коли  ви не знаєте взагалі нічого. Не рекомендуємо користуватися шпаргалками: ризик занадто вели­кий, тому що «незасвіченими» залишаються не більше 10% шпаргалок.

Основні дати з історії України

IV – середина III тис. до н. е. –розселення племен трипільської культури на території України;

VІІІ–VІ ст. до н. е. – Велике грецька колонізація;

IV–VІ ст. – Велике переселення народів;

V–VII ст. – Велике розселення слов’ян

860 р. – укладення першого відомого договору Русі з Візантією;

860, 907, 911, 941, 943–944 рр. –походи князів на Константинополь;

882 р. – об’єднання північних (Славія) та південних руських (Куявія) земель Олегом;

988 р. – запровадження християнства як державної релігії;

1019–1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві.

1036 р. – розгром печенігів князем Ярославом Мудрим.

1097 р. – Любецький з’їзд (снем) князів;

1111 р. – «хрестовий похід» руських князів проти половців;

1187 р. – перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах;

1199 р. – утворення Галицько-Волинської держави;

1238–1264 рр. – правління Данила Романовича;

1240 р. – захоплення Києва монголами;

1242 р. – утворення Золотої Орди.

989 р. – заснування першої школи в Києві

1056–1057 рр. – створення Остромирового Євангелія;

1113 р. – укладення «Повісті минулих літ»;

1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім.

1362 р. – битва на р. Сині Води;

1385 р. – укладення Кревської унії;

1410 р. – Грюнвальдська битва;

1449 р. – утворення Кримського ханства;

1471 р. – остаточна ліквідація Київського князівства;

1478 р. – визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії

1489 р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах;

1514 р. – битва під Оршею.

1556–1561 р. – створення Пересопницького Євангелія;

1556 р. – заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі;

1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої;

1586 р. – утворення першої братської (слов`яно-греко-латинської) школи;

1596 р. – Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

1616 р. – взяття запорозькими козаками фортеці Кафа;

1618 р. – похід козаків під проводом гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного на Москву;

1621 р. – Хотинська битва;

1625 р. – Куруківська угода;

1632 р. – «Пункти для заспокоєння руського народу», легалізація ієрархії православної церкви;утворення Києво-Могилянської колегії;

1637–1638 рр. – повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні.

1648 р. – Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви;

1649 р. – Зборівська битва. Укладення Зборівського договору;

1651 р. – Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору;

1652 р. – Батозька битва;

1654 р. – Переяславська рада; укладення українсько-московськогодоговору («Березневі статті»);

1656 р. – укладення московсько-польського Віленського перемир’я.

1659 р. – Конотопська битва;

1667 р. – укладення Андрусівського перемир’я;

1669 р. – укладення Корсунської угоди, визнання Гетьманщиною протекторату Османської імперії;

1681 р. – укладення Бахчисарайського мирного договору;

1686 р. – укладення «Вічного миру».

1708–1709 рр. – повстання гетьмана І. Мазепи;

1709 р. – зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі;Полтавська битва;

1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика;

1713 р. – ліквідація козацтва на Правобережній Україні;

1734 р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі.

1764 р.– остаточна ліквідація гетьманства;

1768 р. – Коліївщина;

1775 р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі;

1780–1782 рр. – ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії;

1783 р. – царський указ про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.

798 р. – видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди» І. Котляревського;

1806–1812, 1828–1829 рр. – російсько-турецькі війни;

1829 р. – ліквідація Задунайської Січі;

1812 р. – російсько-французька війна;

грудень 1825 – січень 1826 рр. –повстання Чернігівського полку;

1830–1831 рр. – польське визвольне повстання;

1840 р. – перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка;

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

1816 рр. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків;

1833–1837 рр. – діяльність «Руської трійці»;

1848 р. – скасування панщини в Галичині; видання першої україномовної газети «Зоря Галицька»

1805 р. – відкриття університету в Харкові;

1834 р. – відкриття університету в Києві.

1839 р. – ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі.

19 лютого 1861 рр. – царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії;

1863 рр. – Валуєвський циркуляр;

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання;

1865 р. – завершення будівництва першої залізниці Одеса–Балта;

1876 р. – Емський указ;

1877 р. – «Чигиринська змова».

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта»;

1873 р. – створення у Львові Літературного товаристваім. Т. Шевченка (від 1892 р. –Наукове товариство ім. Т. Шевченка);

1890 р. – створення Русько-української радикальної партії (РУРП);

1899 – створення Української Національно-демократичної партії (УНДП).

1865 р. – відкриття Новоросійського університету;

1875 р. – відкриття Чернівецького університету.

1900 р. – створення Революційної української партії (РУП), першої політичної партії Наддніпрянської України;

1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП);

1911–1913 рр. – «справа Бейліса»;

1913 р. – утворення Холмської губернії

1900 р. – обрання А. Шептицького митрополитом Української греко-католицької церкви (УГКЦ);

1902 р. – селянський страйк в Галичині;

1907 р. – впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України.

1914 р. – Галицька битва;

1915 р. – утворення Загальної української ради;

1916 р. – Брусиловський прорив.

березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради;

квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес;

червень 1917 р. – ухвалення І Універсалу УЦР;

липень 1917 р. – ухвалення ІІ Універсалу УЦР;

листопад 1917 р. – ухвалення ІІІ Універсалу УЦР;

січень 1918 р. – ухвалення ІV Універсалу УЦР; бій під Крутами.

січень (лютий) 1918 р. – Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу;

29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;

1 листопада 1918 р. – «Листопадовий зрив» у Львові;

14 листопада 1918 р. – утворення Директорії;

листопад 1918 р. – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР);

22 січня 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР;

30 серпня 1919 р. – «Київська катастрофа»;

грудень 1919 – травень 1920 р. – Перший «Зимовий похід» Армії УНР;

квітень 1920 р. – укладення Варшавської угоди;

березень 1921 р. – укладення Ризького мирного договору;

листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

1921–1923 рр. – голод в Україні;

1921 р. – утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ);

1922 р. – входження УСРР до складу СРСР;

1923 р. – початок політики «коренізації» в УСРР;

1925 р. – завершення відбудови промисловості, проголошення курсу на індустріалізацію;

1925 р. – утворення Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки у складі УСРР.

1928/1929–1932 рр. – перша п’ятирічка;

1928 р. – судовий процес у «Шахтинській справі»;

1929 р. – рік «великого перелому», початок суцільної колективізації;

1930 р. – судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ);

1932–1933 рр. – Голодомор в Україні;

1934 р. – перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва;

1937 р. – ухвалення Конституції УРСР;

1937–1938 рр. – «Великий терор».

1920 р. – підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії;

1923 р. – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі;

1923–1938 рр. – діяльність Комуністичної партії Західної України (КПЗУ);

1924 р. – Татарбунарське повстання;

1925 р. – утворення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО);

1929 р. – утворення Організації українських націоналістів (ОУН);

1930 р. – проведення польською владою політики «пацифікації»;

1938 р. – надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини;

15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України.

23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова–Ріббентропа»);

1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни;

17 вересня 1939 р. – вступ Червоної армії на територію Західної України;

листопад 1939 р. – включення Східної Галичини та Волині до складу УРСР;

серпень 1940 р. – включення Південної та Північної Бессарабії й Північної Буковини до складу УРСР;

22 червня 1941 р. – початок Великої Вітчизняної війни;

червень 1941 р. – танкова битва в районі міст Ровно–Дубно–Броди–Луцьк;

30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави;

1942 р. – створення Українського штабу партизанського руху (УПШР);

14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА);

грудень 1942 р. – початок звільнення України;

6 листопада 1943 р. – визволення Києва;

січень – лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська наступальна операція;

вересень – жовтень 1944 р. – Карпатсько-Ужгородська наступальна операція;

28 жовтня 1944 р. – визволення всієї території України;

9 травня 1945 р. – завершення Великої Вітчизняної війни, День Перемоги.

1945 р. – входження Закарпаття до складу УРСР;

квітень 1945 р. – Україна стає співзасновницею Організації Об’єднаних Націй (ООН);

березень 1946 р. – «саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ);

1946–1947 рр. – голод в Україні;

квітень–липень 1947 р. – проведення польською владою операції «Вісла»;

1949 р. – ліквідація греко-католицької церкви в Закарпатті.

лютий 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР;

1956 р. – ХХ з’їзд КПРС;

1957 р. – запуск першого штучного супутника Землі, початок «космічної ери»;

1961 р. – перший політ людини в Космос. О.Гагарін.

1959 р. – утворення Української робітничо-селянської спілки;

1965 р. – реформи в сільському господарстві та промисловості («косигінська реформа»); перша хвиля арештів дисидентів;

1972 р. – зміна політичного керівництва УРСР; масові арешти дисидентів;

1976 р. – утворення Української Гельсінської групи.

квітень 1985 р. – початок «перебудови»;

26 квітня 1986 р. – вибух на Чорнобильській АЕС;

вересень 1989 р. – створення Народного руху України за перебудову;

березень 1990 р. – проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР;

16 липня 1990 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України;

24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України;

1 грудня 1991 р. – проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України.

6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України;

липень 1994 р. – обрання Л. Кучми Президентом України;

1995 р. – обрання України членом Ради Європи (РЄ);

28 червня 1996 р. – ухвалення Конституції України;

жовтень–грудень 2004 р. –«Помаранчева революція», обрання Президентом України В. Ющенка;

2008 р. – вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ);

січень 2010 р. – обрання В. Януковича Президентом України;

листопад 2013 – лютий 2014 рр. – «революція Гідності», повалення режиму В.Януковича;

2014 р. - анексія Криму, початок АТО.

2014 р. – підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).