Уроки

он-лайн видання: http://www.schoollife.org.ua/214-2016/
9 клас історія України

Урок №1 до теми: Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії (тема розрахована на 2 заняття:)

Сипливець Н.А.

Презентації до уроків

Мета: з’ясувати як розгорталася та досягнення української національної революції в контексті «Весни народів»; розвивати вміння та навички аналізу історичних документів, роботи з картою, складання концептуальної таблиці, робити власні висновки; виховувати почуття патріотизму на прикладах життя і діяльності борців за соціальне та національне визволення.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

-          описувати події 1848 р. на західноукраїнських землях;

-          розкривати зміст понять національно-визвольний рух, революція, сервітут ;

-          працювати з концептуальною таблицею , аналізувати історичні документи методом маркування.

Основні терміни:  національно-визвольний рух, революція, сервітут.

Дати: 17 квітня 1848 – скасування панщини на Галичині; 2 травня 1848 – утворена Головна Руська Рада; травень 1848 р. – газета «Зоря Галицька»: 19 жовтня 1848 р. – Собор руських вчених.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: презентація, відеоролики, інтерактивна дошка (або інші засоби демонстрації), підручник 9 клас Історія України автор Ф.Г.Турченко, М.В.Мороко., Київ «Генеза», 2009 рік (ст.122-127), атлас, зошит, канцелярські приладдя.

Структура заняття:

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. (Слайд 1-2)

Краєвиди якої частини українських земель зображено? Які почуття викликають ці зображення?

ІІІ. Актуалізація опорних знань. (Слайд 3-5)

1)      Давайте пригадаємо у складі яких держав були українські землі у ХІХ ст. Показати на карті.

2)      Який був адміністративний поділ західноукраїнських земель?

3)      Які умови роботи простих людей?

Перегляд відео 1.

4)      Як ви вважаєте чи вплинув революційний дух Європи на населення?

ІV. Повідомлення теми, мети, плану (Слайд 6-7)

1.      Початок революційних подій в Австрійській імперії. Скасування кріпацтва.

2.      Українсько-польське протистояння.

3.      Пожвавлення культурного руху у роки революції.

V. Виклад нового матеріалу

Пригадайте терміни: революція -  ; національно-визвольний рух - . (Слайд 8)

Давайте перевіримо наші знання. (Слайд 9)

1)      Початок революційних подій в Австрійській імперії. Скасування кріпацтва.

Звернемося до мови історичних джерел, а для кращого усвідомлення тих подій, пропоную не просто прочитати текст, а, працюючи, відмітити факти (дати, загальні назви),  слова-маркери, які емоційно забарвлюють текст. (Слайд 10)

«У Галичині, на Буковині і Закарпатті — скасування кріпосного права, проведене урядом під час революції 1848—49 в Австрії , під тиском революційних подій у Європі та масових антифеодальних  рухів,що охопили також Галичину, Буковину і Закарпатську Україну.

 В Галичині залежність селян скасовано відповідно до закону від 17 квітня 1848. Окремим декретом від 1 липня 1848, через селянські бунти,  дію цього акта уряд поширив на Буковину, підтвердивши його законом від 9 серпня 1848.

Влітку 1848 питання про умови звільнення селян обговорювалися в австрійському парламенті. Але більшістю голосів парламент прийняв рішення скасувати повинності селян за викуп. На підставі цього рішення 7 вересня 1848 видано закон про звільнення селян на території всієї Австрії від кріпосної залежності, про надання їм прав громадян і права власності на ту землю, якою вони до того часу користувалися на правах спадковості. А також  право користування лісами, пасовищами, луками (сервітут). Закон передбачав повну компенсацію селянами на користь поміщиків 20-кратної вартості всіх річних кріпацьких повинностей.»

Хрестоматія за редакцією Ф. І. Стеблій.

Питання: (Слайд 11)

1)Як на західноукраїнських землях було ліквідовано залишки кріпосницьких відносин? Коли відповідно закону відмінили кріпацтво?

2) Що таке право сервітуту?

Перевіримо нові знання – визначення терміну – сервітут, та скасування кріпацтва на Галичині(Слайд 12).

В пам'ять про одну з найважливіших подій ХІХ ст.. по багатьох містах та селах Західної України були встановлені хрести. (Слайд 13).

2. Українсько-польське протистояння.

Послабленням імперської влади прагнули скористатися усі національності.

Пропоную попрацювати у групах. Опрацювати підручник пункт 2-3.

  (Слайд 14 – робота з таблицею, а 15 – перевірка правильної роботи)

Назва	Центральна рада народова	«Руський собор»	Головна Руська рада
Час, місце утворення
Мета діяльності
Представники

Перегляд відео 2.

Проблемне питання: «Чи можна вважати зрадою зміну позиції І.Вагилевича?» (Слайд 16)

3.Пожвавлення культурного руху у роки революції.

Продовжити роботу з підручником (ст.. 125) – Слайд 17-18.

•      19 квітня 1848 р. – петиція від українців австрійському цісарю з вимогами рішучих перетворень у культурній сфері.

•      15 травня 1848 р. – видання газети «Зоря Галицька» (ініціатор ГРР). (перегляд відео 3)

•      Влітку 1848 р. рішення про створення «Галицько-руської матиці»

(видання підручників українською мовою).

•      Початок червня 1848 р. – у Празі Слов'янський з'їзд (ЦРН+РС+ГРР) – рішення про рівноправність української мови, рівність всіх віросповідань, національностей …

•      19 жовтня 1848 р. – Собор руських вчених

(на якому утверджено єдину граматику української мови, висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах).

Висновки: Весна у природі – короткотривала пора року, події «весни народів» відбувалися на західноукраїнських землях також недовго, але наслідки були вагомими. Найважливішими досягненнями в соціальній сфері стали скасування панщини та пожвавлення культурного руху.

У період революційних подій західні українці вперше здобули визнання своєї національної належності. Усі політичні сили, з власного бажання чи вимушено, визнали існування на цих землях українського народу з його національними прагненнями. Вирішальна заслуга в цьому була першої в ХІХ ст. української політичної організації – Головної руської ради. Вона відіграла свою історичну роль – об’єднала русинів, стала лідером і захисником їхніх прав. Те, що західні українці визнали Головну руську раду крайовим органом влади, засвідчило, що вона відповідала вимогам свого часу.

VІ. Закріплення знань (Слайд 19-22)

А) Перевіримо дати:

17 квітня 1848 – скасування панщини на Галичині

2 травня 1848 – утворення Головної Руської Ради

травень 1848 р. – газета «Зоря Галицька»

 16 липня 1848 року -  (у Львові ) Галицько-Руська матиця — культурно-освітнє товариство в Галичині

19 жовтня 1848 р. – Собор руських вчених

Б) Проаналізуйте дані рядки:

Где єсть така сила,

Щоб Русина повалила?

Лев ся орла не боїться,

Як лев рикне, птах злетить.

Разом, браття, до діла!

Щоби віру імила

Європа, і люди знали,

Що Русини з мертвих встали!

(Сарбей В.Г. Історія України ХІХ-поч.ХХ ст.)

В) «Чи виправдала революція 1848 р.  сподівання населення Західної України?»

Метод «Прес»

ПОЗИЦІЯ               Я вважаю, що ...

ОБҐРУНТУВАННя  ...тому, що...

ПРИКЛАД    ... наприклад...

ВИСНОВКИ         Отже (тому), я вважаю...

Підсумки: (Слайд 23)

Революція «принесла» ряд змін у життя населення:

-          Скасування кріпосного права

-          Національне визнання

-          Створення політичної організації Головної Руської Ради

-          Пожвавлення культурно-освітнього життя

VІІ. Оцінювання учнів. Домашнє завдання § 14, опрацювати документ після параграфа, вивчити нові терміни, дати. (Слайд 24-25)

11 клас

Бінарний урок історія України-зарубіжна література

Сипливець Н.А., Сипливець Л.М.

Презентації до уроків

Тема: Голокост. Концтабори та масове знищення людей. Модерністське зображення трагедії Голокосту в поезії «Фуга смерті» Пауля Целана.

Мета: розглянути питання про причини, характер і наслідки знищення єврейського народу під час Другої світової війни, визначити особливості модерністського зображення трагедії Голокосту в поезії П. Целана «Фуга смерті», виховувати толерантне ставлення до різних етносів.

Обладнання:

1) Пометун О.І., Гупан Н.Н. підручник з історії України: Видавництво Харків, "Сиция", 2012. – 226 с.;

2) Волощук Є. Зарубіжна література: хрестомія-посібник для 11кл., загальноосвіт.навч.закладів. – К.: Генеза, 2004. -560с.;

3) Мультимедійна дошка, проектор, презентація до уроку.

Епіграф уроку:

«Утром солнце встает из тумана
От посыпанных прахом полей
Не забыть мне теперь Биркенау,
дым людей, дым людей, дым людей»

Х.Гурі

Хід уроку:

                         I.            Оргмомент

                      II.            Мотивація навчальної діяльності:

Учитель історії:

Сьогодні ми проведемо не традиційне заняття, а спробуємо поєднати історичні факти з емоційним літературним твором . На уроці ви познайомитесь з світовою трагедією Голокосту та знайдете його відображення в поезії «Фуга смерті» Пауля Целана.

Обговорення епіграфа. (Слайд2)

Учитель світової літератури: Отже, як ви зрозуміли, ми попрацюємо над модерністським твором П.Целана, який є яскравим прикладом  відображення в художній формі трагедії масового знищення єврейського народу в світовій історії людства.

ІІІ. Актуалізація опорних знань:

Учитель історії:

Складовою частиною нацистських планів завоювання світового панування, найважливішим елементом ідеології, політики і практики нацистської Німеччини 1933-1945 pp. був антисемітизм.

Згадайте, що означає цей термін?

 (Одна з форм національної нетерпимості, що виражається у ворожому ставленні до євреїв).

 Як в історії людства називають це жахливе явище?

(На практиці він вилився в прагнення поголовного фізичного знищення євреїв у всьому світі. Це трагічне явище в історії людства здобуло назву Голокост).

Вправа «Жива фотографія». (На слайдах 3-4 фото з прикладами Голокосту).

Обговорення: 1.Що зображено? 2. Які почуття у вас викликає побачене?

ІV. Сприйняття і усвідомлення матеріалу.

Учитель історії: Тема уроку передбачає чітке володіння матеріалом та термінами.

Проведемо словникову роботу (Слайд 5)

Голокост (у перекл. з івриту – «катастрофа» або з грецької «спалений цілком») - загибель значної частини єврейського населення Європи внаслідок нацистської політики планомірного й організованого фізичного знищення (геноциду) євреїв у Німеччині та на захоплених нею територіях у 1933-1945 pp.

За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час. Планомірне знищення євреїв не можна назвати просто актом геноциду, настільки безпрецедентним воно було за масштабами, опрацьованості і реалізації. Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Для цієї мети було збудовано табори смерті (усього 22) в багатьох країнах Європи, де запроваджувалась система винищення. Ще однією властивою рисою Голокосту є використання расистських теорій та псевдонаукових теорій про неповноцінність чи недорозвиненість певних груп людей, які підлягали знищенню.  Для здійснення Голокосту використовували ефективні та нові на той час методи знищення. До прикладу, нові види хімічних та механічних засобів вбивства, будували крематорії, використовувалися лічильні машини з перфокартами для контролю над кількістю знищених тощо. Нацистський Голокост також відрізняється своєю жорстокістю. Існують численні приклади використання полонених для медичних експериментів, тортур тощо. Властивою рисою Голокосту є також терор проти всіх верств мирних мешканців і дітей також. У намаганні підтримувати «чистоту раси», терору та винищенню підлягали деякі види хворих, осіб із психічними вадами.

Учитель світової літератури:  (Слайд 6)

Німецький філософ Теодор Адорно говорив: «Писати вірші після Освенцима є варварством». П.Целан, який народився в єврейській німецькомовній родині у Чернівцях, не тільки  віршував після Освенцима, але й написав вірш про Освенцим.

Поет добре знав, про що він писав, тому що, на його долю припало і перебування в єврейському гетто у Чернівцях, і загибель батьків, і фашистські «трудові табори» в Румунії.

Звучить вірш . (Слайд 7 - Відео).

-         Давайте більше дізнаємося про людину, на долю якої випало випробування голокостом і якій вистачило мужності написати про це.

Повідомлення учня «Шлях від Буковини до мосту Мірабо». (Додаток 1)

Слово вчителя:

-         Своїм батькам, які були депортовані фашистами в Задністров'я і замордовані там, поет присвятив вірш:
Осокоре, ти в пітьмі сивієш.
Моя мати сивини не знала.
Зелено, купаво на Вкраїні.
Моя світла мати не вернулась.
Хмаро, ти наповнюєш криниці.
Моя тиха мати гірко плаче.
Зірко, ти снуєш вогнисту стрічку.
Серце матері свинець пронизав.
Двері, хто вас висадив із петель?
Моя ніжна мати вже не прийде.
У 1992 році в Чернівцях споруджено пам’ятник П.Целану, автор-скульптор якого Іван Салевич.

Підготовка до аналізу вірша «Фуга смерті» (Додаток 2)

Словникова робота

Фуга – в перекладі з латинської “втеча”. Це музичний термін, ним позначають форму поліфонічного музичного твору, яка будується на імітаційному проведенні однієї або декількох тем в усіх голосах за певним тонально-гармонічним планом.

Поліфонія – багатоголосся, багатозвуччя, засноване на одночасному гармонійному поєднанні та розвитку рівноправних самостійних ліній, один із найважливіших виражальних засобів у музиці та поезії.

Учні читають поезію «Фуга смерті» ( звучить «Фуга ре мінор» С.Баха) Слайд8

Бесіда за запитаннями:

1.     Яке враження справив на вас твір?

2.     Які картини ви побачили?

3.     Чи допомагала вам музика глибше зануритися у зміст вірша?

Завдання:
1. Визначити тему вірша (тема Голокосту, трагедія єврейського народу – провідна, тема Освенцима, а також тема кохання німецького ката до своєї Маргарити і порівняння «золотокосої Маргарита» з «попелястокосою Суламіт», тобто утвердження рівноправності і рівноцінності німців і євреїв).

Знайдіть образи: образи «чорного молока світання», «могил у повітрі» породжують асоціації з крематоріями, в яких гинули мільйони безневинних людей, тільки тому, що вони євреї; а образ «одного чоловіка, що живе в хаті», «грає зі зміями», «пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито», «свистить на євреїв», «хапається заліза в кобурі» викриває сутність фашистської ідеології, яка несе смерть усій людській цивілізації.

2.  Прослідкуйте як співвідносяться образи світла і темряви у вірші

Наприклад:

                  Т (темрява)        С (світло)        

1 строфа – вечорами  //  вдень і зрання // вночі                                       (Т- С - С-Т)

2 строфа – уночі // зрання і вдень // вечорами                                   (Т- С - С-Т)

3 строфа – уночі // вдень і зрання// вечорами                                    (Т- С - С-Т)

4 строфа – уночі // вдень // вечорами // зрання                                  (Т- С - С-Т)

Висновок:  Темрява зростає, світло втрачає частку себе і згасає.  Використана антитеза стверджує думку про перемогу темряви.

Вчитель історії:  

-         Прослухаємо повідомлення учня « Голокост в Україні» (Слайди 9-12)

В Україні антиєврейський геноцид мав особливо жорстоку форму. Це пояснювалось тим, що, у розумінні нацистів, тут жили не просто євреї, a євреї «більшовицькі», нібито складова основа радянської влади, які представляли собою рушійну силу світової революції, для запобігання якої і необхідно було будь-якими способами позбутися від її носіїв.

Напередодні війни за кількістю євреїв, що проживали на її території, -2,7 млн чоловік - Україна (у сучасних кордонах) займала перше місце в Європі та друге у світі.

Убивства євреїв окупантами почалися в Україні 22 червня 1941 p. і тривали понад три роки. Перші «єврейські акції» були спрямовані в основному проти єврейської інтелігенції як потенційного організатора опору окупантам. Першочерговому знищенню також підлягали євреї-партійні працівники і державні службовці. Далі окупанти перейшли до поголовного знищення всіх євреїв. Головна роль у цих операціях надавалася силам поліції та СД. Перед знищенням євреї в Східній Галичині, на Волині, у Поділлі, Закарпатській Україні, частково на Лівобережній Україні були примусово зібрані в гетто.

Гетто, створені нацистами в роки Другої світової війни, були задумані як проміжні місця проживання на шляху євреїв до «таборів смерті». На іншій території України гетто не створювалися, оскільки євреї, які залишилися, винищувалися майже відразу після окупації, максимум через кілька місяців.

Символом Голокосту в Україні став розстріл понад 150 тис. чоловік, більшість із який були євреями, у Бабиному Яру (м. Київ). Масові вбивства єврейського населення відбулися також у Львові, Бердичеві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську та інших містах України. Крім того, значна частина єврейського населення УРСР була вивезена і знищена на території Польщі - у «таборах смерті» Освенцим, Майданек, Треблінка та ін.

Загальну кількість загиблих українських євреїв можна оцінити в 1,8 млн осіб. У цілому Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення.

Завдання:

Робота з підручником історії: опрацювати історичний документ с. 29-31.

Бесіда:

1.     Які почуття викликав даний матеріал?

2.     Прослідкуйте «майстерність»  дій фашистів щодо знищення єврейського народу.

Вчитель світової  літератури:

-         Кого ми називаємо майстром? ( Слайди-порівняння – 14)

Вчитель історії:

-         Як ви пам’ятаєте, в Середньовічній Німеччині майстрами називали спеціалістів власної справи, ремісників, робітників цехів, мануфактури, це слово було найкращою похвалою знаком німецької якості.

Вчитель світової  літератури:

-         Знайдіть, як у вірші з’являється образ «чоловіка-майстра».

-         Прослідкуйте еволюцію в образі «чоловіка-майстра»?

Висновок: Майстер - узагальнений образ ката, "майстра справи", бо німці - справжні майстри у всьому, "смерть це з Німеччини майстер". Слово "майстер" тут виникає не випадково, повторюючись 4 рази. Поняття "смерть" Целан накладає на майстер: «Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитні він влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно».

І нацисти майстри. Трактується і як Гітлер - уособлення  влади. І  Заратустра - із Ніцше. Комендант -  володар табірного світу. Він зображується відчужено - без регалій і уніформи, без імені і зовнішності. Єдина деталь його портрета - блакитні очі - має своїм підтекстом приналежність героя до "вищої арійської раси", обстоюючи панування котрої, гітлерівська влада обрала курс на знищення "неповноцінних рас", серед яких була і єврейська. Так само відчужено описуються його дії:

«І ... він зі зміями грає він пише

він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито

він пише це й з хати виходить і зорі блищать і свистить він на псів

свистить на євреїв своїх і велить копати могилу в землі

і грати до танцю наказує нам».

Цей опис допомагає зрозуміти розкол особистості коменданта на нелюда-садиста, що з насолодою "організовує" смертників на самознищення, і ніжного закоханого, який пише сентиментальні листи до коханої у Німеччину.       

-         Знайдіть у тексті образи Маргарити та Суламіти?  Що вони уособлюють?  Яку проблему порушує автор даними образами? Чому коса у Суламіт попеляста?   (Схема)

Висновок:

Маргарита - улюблений жіночий образ німецької літератури, символ краси, жіночності, кохання. Маргарита є ремінісценцією з "Фауста" Гете.

Суламіт -  символ єврейської  жінки, краси, культури. Цей образ ми зустрічаємо в «Пісні над піснями» Соломона.

Проблема рівноцінності двох великих культур окреслюється у вірші місткою паралеллю, в якій водночас порівнюються й протиставляються образи Маргарити й Суламіт - двох уособлень жіночого кохання, двох натхненних поетичних створінь німецького та єврейського духу, отже, - двох символів відповідних національних культур:

-         твоя золотиста коса Маргарито

твоя попеляста коса Суламіт.

Вчитель історії:

- Голокост – трагедія людства, про яку необхідно пам’ятати, щоб вона не повторилася. 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Жалобні церемонії в останній тиждень січня проходять в багатьох країнах світу.
„Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", - йдеться в резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Значення резолюції Генеральної Асамблеї полягає в тому, що вона закликає пам'ятати про злочини минулого і не допустити їх повторення в майбутньому.

Хвилина мовчання

(Слайд 15-16)

V. Узагальнення та систематизація знань:

Проблемне питання: Чи допомагає література глибше розкрити і усвідомити трагедії історії людства?

Дайте відповідь користуючись методом «Прес»:

1.     Я вважаю …

2.     Тому що …

3.     Наприклад …

4.     Отже …

VІ. Підсумки уроку ( оцінювання, рекомендації учням)

Рекомендуємо прочитати і переглянути:

1.     Роман Джона Бойна і однойменний фільм «Мальчик в полосатой пижаме».

2.     Історичний фільм «Піаніст», режисер – Р.Поланські.

3.     І. Еренбург. Буря

4.     В. Гроссман. Життя і доля.  Треблінське пекло.

5.     А.Рибаков. Важкий пісок.

6.     Є.Євтушенко. Бабин Яр.

7.     Щоденник Анни Франк.

8.     Поезії А.Вознесенського.

VІІ. Домашнє завдання

Напишіть есе «Чи можна було б уникнути трагедії Голокосту».

Опрацювати  ст. 29-31з підручника історія України.

11 клас
Бінарний урок історії України та економіки.

Поводиренко В.М., Сипливець Н.А.

Презентації до уроків

Тема. Кроки до інтеграції української економіки в європейський  та світовий економічний простір. Зміст глобалізації, позитивні наслідки глобалізації. Основні загрози глобалізації.

Мета. Ознайомити учнів з хронологією інтеграційних процесів в українській економіці; показати взаємозв’язки інтеграції та глобалізацій них процесів; пояснити об’єктивну причинність глобалізації; навести приклади загроз глобалізації; пояснити переваги глобалізації.

Розвивати пам'ять, мислення, вміння свідомо сприймати інформацію, оцінювати та аналізувати і сторичні та економічні явища.

Виховувати активного громадянина, свідому суспільну позицію.

Матеріали та обладнання. Комп’ютер, ноутбук, мультимедійна дошка, підручники: «Історія України» О.І.Пометун, Н.М.Гупан, Київ «Освіта» 2011, «Економіка» І.Ф.Радіонова, Кам'янець-Подільський «Аксіома» 2011), статті – 1)Угода про асоціацію з ЄС: Щастя не буде // Батьківський комітет. Газета для батьків та вчителів №3(3)2013. 2) Глобализм против образования // Родительский комитет. Газета для родителей и учителей №3(28)2013)

Методичні прийоми. Робота з підручниками, з документами, друкованими матеріалами, лекція з елементами розповіді, демонстрація слайдів, уривків фільмів.

Хід уроку.

І Привітання з гостями. Організаційний момент.

Шановні гості, ми раді вітати Вас на уроці.

Діти, привітайтеся з гостями.

Коротенько про структуру уроку.

Урок поєднує тісно вкраплені знання історії та економіки, має чітко поставлену мету та цілі. Містить у собі соціологічне дослідження, яке будуть проводити учні.

 Тема уроку.

Слайд 1.

Діти, після уроку ви чітко повинні знати.

Слайд 2.

ІІ Мотивація навчально - пізнавальної діяльності.

Учитель економіки.

Оскільки тема уроку передбачає чітке володіння термінами, то проведемо словникову роботу.

 Учитель історії.

Що включає в себе поняття інтеграція? Обговорення. Давайте порівняємо ваші визначення зі словниковими.

 Слайд 3-4.

Висновки.

Учитель економіки.

Як ви дасте характеристику терміна «глобалізація» після перегляду відеоролика. Слайд 5.

Обговорення.

Давайте порівняємо ваші розуміння з понятійним апаратом словника.

Висновки.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Проблемні питання.

Учитель історії.

 Для чого нам потрібно інтегруватися в світовий простір? (Обговорення).

Учитель економіки.

 Чи існує взаємозв’язок між понятійними апаратами інтеграції та глобалізації?

Слайд 6.

Обговорення.

Висновки.

Учитель історії.

Отже, давайте окреслимо напрямки інтеграції України. Слухаємо думки учнів, які отримували випереджаючі завдання. (Виступи учнів-соціологів, політологів, економічних експертів).

Висновки після виступів учнів.

Слайд 7.

Після характеристики азіатського вектору робота з джерелом підручника (Історія України О.І.Пометун, Н.М.Гупан, Київ «Освіта» 2011) на стор. 278. «Перспективи економічних відносин з Китаєм».

Обговорення.

Висновки роблять учні.

 Учитель історії.

Вашій увазі пропонується

Слайд 8.

Давайте визначимо основі хронологічні віхи в глобалізаційних процесах.

Учитель економіки.

 Робота зі слайдом 8. Пригадаємо основні етапи глобалізаційних процесів.

Учитель історії.

 Чому  відлік інтеграційних процесів у нас розпочався  так пізно ?

А чи можемо ми вважати інтеграційним утворенням Варшавський договір?

Зараз ми поведемо соціологічне дослідження по визначенню пріоритетного економічного простору, в якому найбільш повно будуть реалізовані національні  інтереси України. Але перед тим, як ви зробите вибір пропонуємо переглянути відеоролики .

Слайд 9 (3 ролики).

Учитель економіки.

Всі отримуєте листочки для вираження своєї думки. Обирання приорітетного вектора інтеграції України шляхом голосування.

(Додаток 1).

Глобалізаційні процеси отримують різну оцінку серед світової спільноти. Навіть підручник дає свою інтерпретацію поняття.

Робота з підручником стор. 153 (Економіка. І.Ф.Радіонова, Кам'янець-Подільський «Аксіома» 2011).

За допомогою  визначення назвіть позитивні  і негативні сторони процесу. Отже не можемо зробити однозначних висновків.

Пропонуємо вашій увазі слайд 10 (2 відеоролики).

А тепер шановні,  опрацюйте статтю (Додаток 4).

Робота зі статтями (1. Угода про асоціацію з ЄС: Щастя не буде // Батьківський комітет. Газета для батьків та вчителів №3(3)2013.

2. Глобализм против образования // Родительский комитет. Газета для родителей и учителей №3(28)2013).

Слайд 11(2 відеоролики). Перегляд роликів.

Голосування. Обирання позиції. (Додаток 2).

ІІІІ. Узагальнення і систематизація знань.

Учитель історії.

 Поки працюють наші соціологи, давайте ще раз дамо визначення інтеграції, глобалізації. Які дати ви повинні пам’ятати?

Оголошення результатів голосування (Слайд 12-13).

Висновки.

Оцінювання.

Шановні діти домашнє завдання на дошці (Слайд 14-15). Шановні директори, заповніть картку рефлексій (Додаток 3).

ДОДАТКИ

Додаток 1

Анкета № 1 ( Будь ласка, оберіть один вектор із запропонованого ряду )                                    

Вектори інтеграції України
Західноєвропейський
Східноєвропейський
Американський
Азіатський
Африканський

Додаток 2

Анкета № 2 «Глобалізація – «світле майбутнє» чи «пастка для суспільства»?                 

( Будь ласка, оберіть одну позицію)

«Світле майбутнє»	«Пастка для суспільства»

Додаток 3

Алгоритм оцінювання ефективності бінарного уроку.

1. Якість знань учнів з виучуваної теми ( повнота, системність). На яку оцінку заслуговує організація мислення учнів на уроці.
2. Які форми мислення (індукція, дедукція), які мисленнєві процеси (аналіз, синтез, порівняння) застосовувалися на уроці? Які творчі процеси ініціювалися учителем?
3. Чи мало місце проблемне навчання. Яка була роль усього класу й кожного окремого учня у вирішенні кожної з проблем?
4.Наскільки ефективними були способи організації пізнавальної діяльності учнів. Якою мірою вони сприяли розвиткові інтересу в галузі інтегрованих дисциплін?
5. Яким був емоційний тонус уроку? Яким був рівень духовного спілкування педагогів і учнів?
6. Якою мірою інтеграція двох предметів дала змогу реалізувати принцип нерозривності навчання й виховання?

Алгоритм оцінювання діяльності учнів на уроці.

1.Глибина й міцність одержаних ними знань
2. Здатність до мислення.
3.Спроможність розуміти суть явищ, робити висновки й узагальнення.
4.Розуміння глибоких, а не поверхневих зв’язків між інтегрованими предметами

Алгоритм оцінювання діяльності вчителів на уроці

1. Особистісні якості педагогів, які сприяли реалізації основної мети і задач уроку.
2. Рівень ефективності дидактичної діяльності щодо об’єднання знань учнів у галузі інтегрованих предметів.
3. Міра володіння вчителями поняттями інтегрованих дисциплін.